Дуби-прадуби в Україні

На дніпровському острові Хортиця росте «Запорізький дуб» - патріарх дубів України, Національне дерево України. За переказами, під цим дубом запорожці писали листа турецькому султану у 1676 році, а в 1648 році під ним відпочивав Богдан Хмельницький, закликаючи своїх козаків бути такими ж сильними і могутніми, як дуб. Висота дерева-36 метрів, обхват стовбура - 6,32 метра, а діаметр крони - 43 метри (раніше сягав 64 метри)! У 1953 році вирішили визначити вік цього гіганта. Насилу відпиляли одну з гілок, відрізали від неї кільце, відполірували і підрахували річні кільця - їх виявилося 675. Проте знавці лісового справи стверджують, що до 25 років дуб росте дуже повільно і не утворює річних кілець. В такому разі, цього символу Запорізької січі вже близько 750 років.

Таким був "Запорізький дуб" у 1987 р

А ось як він виглядає зараз

Однак "Запорізький дуб" - юнак порівняно з найстарішим дубом України, що росте у селі Стужиця на Закарпатті. Йому близько 1300 років.

У селі Стужиця Закарпатської області ростуть два величезних дуби, які є унікальними пам’ятками природи — це Дідо-дуб та Дуб-Чемпіон.

Дуб Чемпіон (25 м заввишки, 9.6 м обхват стовбура) та Дідо-дуб (30 м заввишки, 9.1 м обхват стовбура). Ширина крони кожного з них сягає 20-25 метрів.

 Юзефінський дуб

росте  на Рівненщині в урочищі «Юзефинський дача» на території закладеного ще в 15 столітті парку, на околиці села Глинного. Дуб також називають «Деревом князя Ігоря» унаслідок однією з легенд, яка стверджує, що цей   дуб був свідком походу знаменитого князя в 945 році.. У Книзі рекордів України він занесений як найстаріший дуб України, якому майже 1300 років. В даний час це дерево висотою в 27 метрів і має обхват стовбура в 7,9 метрів. На жаль, дуб-патріарх перебуває в дуже поганому стані, тому що на його стовбурі є кілька дупел, і кілька великих тріщин, що з`явилися від удару блискавки. У живих залишилися тільки дві гілки.

Легендою овіяний Дуб Мазепи і Мотрі у Кочубеївському парку Батурина. Відомі на Чернігівщині й Дуб Павла Тичини та Липа Павла Тичини, Дуб Маврійський (під ним колись відпочивав Тарас Шевченко). А найстарішим деревом у Чернігівській області вважається Цар-дуб, що росте на території ландшафтного заказника «Рихлівська дача» (Мезинський національний природний парк). Цьому старожилу понад 800 літ. Обхват його стовбура – 6,5 метри, висота – майже 40.

 

1.                     350-500-літній дуб у Голосіївському лісі міста Київ

У Голосіївському районі на території Головної астрономічної обсерваторії НАН України росте близько 40 дубів, які відзначили 300–400 років та мають стовбури з обхватом близько 470 см

За легендою, під ними відпочивали чумаки, що мандрували чумацьким шляхом, який проходив неподалік. 

2. Дуб Грюневальда — найкрасивіше дерево України

Дуб Ґрюневальда — ботанічна пам’ятка природи України, дуб віком 900 років, який називають найстарішим дубом Києва і найкрасивішим деревом України. Росте в Конча-Заспі. Стовбур цього дерева має обіймище 7 та висоту 20 метрів. Названий на ім’я німецького художника XV—XVI ст. Грюневальда, який малював дуби.

3. Дуб Максима Залізняка у Холодному Яру

У Холодному Яру за селищем Буда Чигиринського району Черкаської області росте Дуб Максима Залізняка — 1100-літнє могутнє дерево. Дуб є патріархом українських лісів і одним із природних чудес України. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри. Стовбур шість разів вражали громовиці.

Твір-роздум «Завжди залишайся людиною»

Усі ми знайомі з твердження про те,

що людина повинна завжди залишатися людиною. Та як зрозуміти ці слова? Що такого «людського» є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це? Зазвичай, людяністю ми називаємо такі якості як доброту, вміння зрозуміти й поспівчувати, справедливість. Та хіба ми всі завжди керуємося ними в своїх вчинках?

Людину від тварин відрізняє здатність робити власний вибір того, як вчинити в певній ситуації. Саме наш вибір, наша відповідальність визначає те, яким буде наше життя, стосунки з людьми. Людина сама може вибрати бути чесною, відповідальною, цілеспрямованою, дружелюбною або лицемірною, ненадійною, злою та лінивою. Ми самі обираємо, чи будуємо свої відносини з іншими на відвертості та розумінні, чи безжально використовуємо людей для власної вигоди. Ми можемо допомогти тому, хто в біді, чи байдуже пройти повз.

На щастя, ми маємо універсальний орієнтир того, чи правильно ми чинимо. Ми називаємо його совістю. Цей загадковий внутрішній голос здатний вберегти нас від багатьох помилок у житті, якщо до нього прислухатися. А ще, на мій погляд, треба керуватися в житті принципом «стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе» та не поступатися власними інтересами, проте без шкоди для інших.

Історія людства знає багато прикладів визначних особистостей, які обрали шлях чесності та боротьби за правду в усіх сферах життя – в політиці, науці, мистецтві. Іван Мазепа, Марія Кюрі, Тарас Шевченко – одиниці з тих,  хто відстоював свій вибір дорогою ціною. Кожен з них – це людина з великої літери в моєму розумінні, бо вони прийняли на себе відповідальність за своє життя.

Тож на мою думку, залишатися людиною – означає брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=643#ixzz4wVyIGPxA

Усе моє, все зветься Україна.

 Ліна Костенко

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Л.Костенко